бредучи
Смотреть что такое "бредучи" в других словарях:
бредучи — дієприслівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Житие протопопа Аввакума — «Житие протопопа Аввакума, им самим написанное» уникальный памятник русской литературы XVII века. У «жития» есть главное отличие от других произведений того времени грубый язык, нарочитая простота. В произведении не отражены… … Википедия
вибродити — джу, диш і рідко вибро/джувати, ую, уєш, недок., ви/брести, еду, едеш, док. Бредучи, виходити звідкись (із води, високої трав янистої рослинності і т. ін.) … Український тлумачний словник
забрідати — а/ю, а/єш і забро/дити, джу, диш, недок., забрести/, еду/, еде/ш; мин. ч. забрі/в, забрела/, забрело/; док. 1) Бродячи або бредучи, заходити куди небудь. 2) Заходити, залізати у воду, іти вбрід. 3) тільки док. Піти у воді (під час ловлі риби… … Український тлумачний словник
прибрести — еду/, еде/ш; мин. ч. прибрі/в, брела/, брело/; наказ. сп. прибреди/; док. Бредучи, прийти, дістатися куди небудь … Український тлумачний словник
виходити — I 1) = вийти (іти звідки н. назовні, за межі чогось); видибати, видибувати, видибати (повільно); викрадатися, викрастися, вислизати, вислизнути, висмикуватися, висмикнутися, висковзувати, висковзати, висковзнути (непомітно); виступати, виступити… … Словник синонімів української мови
